Артроскопія коліна: детальна інформація від лікаря-травматолога Гадяцької міської лікарні Сергія Єгорова
Артроскопія коліна— це різновид ендоскопічної операції на колінному суглобі, яка проводиться з діагностичною або лікувальною метою. Вона передбачає введення артроскопа (пристрій в формі трубки з підсвічуванням) в суглобову порожнину через невеликий прокол. Інформацію про стан менісків, зв’язок і інших структур колінного суглоба фахівець отримує по відео на моніторі: для цього всередину коліна вводиться одна або кілька камер. Зображення на екрані збільшено в 40-60 разів, завдяки чому хірург може детально розглянути навіть найдрібніші патологічні зміни. Крім спеціальної оптики, в ході артроскопії застосовуються тонкі маніпуляційні інструменти:
- кусачки;
- зонди;
- шейвера;
- артроаблятор;
- гачки;
- канюлі;
- голки для біопсії.
Артроскопія колінного суглоба є малоінвазивною операцією, але все ж належить до хірургічних втручань, може мати ускладнення і вимагає реабілітації.
Проте, артроскопія переноситься пацієнтом легше, ніж відкрита операція.
Переваги:
- мало розрізів
- короткий відновлювальний період;
- відсутність необхідності довго лежати в лікарні;
- можливість ходити вже через кілька днів, а на милицях — буквально через добу;
- практично повна відсутність шрамів і рубців, швидке загоєння ран;
- рішення широкого спектра проблем — від лікування артрозу до відновлення пошкодженого меніска.
Артроскопія «популярна» в середовищі професійних спортсменів, які часто травмують колінні суглоби, при цьому не мають часу на тривалий реабілітаційний період.
Під час артроскопії можна:
вивчити стан порожнини колінного суглоба, менісків і зв’язок;
виявити всі існуючі патологічні зміни;
оцінити функцію основних структур;
провести необхідні лікувальні маніпуляції — зробити пластику, видалити тканини і т.д.
Протипоказаннями є:
важкий гнійний процес, в тому числі — загрозливий системним поширенням;
рясне крововилив, великий гемартроз;
остеомієліт — гнійне запалення кістки;
туберкульоз кісткової тканини;
повний розрив всіх зв’язок;
складні поєднані травми.
Не можна робити артроскопію при загальному нестабільному стані хворого, після серцевого нападу. Заборонені маніпуляції при неповному відновленні від інсульту, інфаркту, в шоковому і ослабленому стані. Тимчасовими протипоказаннями до зникнення або корекції також служать:
ГРВІ, грип, інші інфекції;
період менструації;
порушення згортання крові;
загострення хронічних патологій.
Підготовка до операції включає:
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
флюорографія;
кардіограма;
аналіз на РВ;
коаголуграма;
печінкові та ниркові проби;
визначення групи крові, резус-фактора;
МРТ колінного суглобу.
Обов’язково проводиться консультація з анестезіологом, лікар вивчить показники здоров’я і підбере найбільш підходящий вид наркозу. Напередодні перед артроскопією потрібно відмовитися від важкої їжі і куріння, за 12 годин до втручання — перестати їсти, за 4 години — вживати рідину.
Як проводиться артроскопія?
Операція проводиться після введення анестезії. Вона виглядає так:
вводиться анестезія відповідно до обраного протоколу;
на ногу накладається еластичний бинт, джгут з метою знекровлення;
робиться 2-3 розрізу розміром до 3-6 мм, потім через них здійснюються проколи троакаром;
вводяться інструменти і засоби відео,
в порожнину суглоба закачується стерильна рідина для промивання від крові, продуктів запалення з метою оптимізації огляду;
суглоб обстежується, виявляються всі відхилення від норми;
виробляються лікувальні маніпуляції (пластика зв’язок, висічення меніска, санація, ушивання, видалення сторонніх тіл і т.д.);
проколи зашиваються (із залишенням дренажу).
Це оперативне втручання дає можливість зробити:
реконструкцію зв’язкового апарату;
видалити вільні фрагменти (уламки) кісток, хрящів;
відкачати гній, кров і промити суглобову порожнину;
видалити некротизовані тканини;
закріпити надколінок при його вивиху;
посікти рубці, спайки, сполучнотканинні тяжі.
Ускладнення після артроскопії зустрічаються рідко, зазвичай вона успішно переноситься пацієнтом і не викликає наслідків. Є ряд неприємних симптомів, які вважаються нормальними після будь-якого хірургічного втручання, і уникнути їх практично неможливо. До таких належать біль, набряк м’яких тканин в перші 1-3 діб після проведення процедури. Протягом 2-4 тижнів також спостерігається обмеження рухливості суглоба, що теж є нормою.
Аномальні ускладнення зустрічаються рідко і зазвичай пов’язані з порушенням правил обробки ран або неправильною поведінкою самого хворого. Ігнорування обов’язкових процедур, перев’язок, надмірні навантаження на ногу сильно збільшують небезпеку неприємних наслідків.
Реабілітація пацієнтів:
Зазвичай в стаціонарі людина знаходиться 3-5 діб, під час яких йому:
за необхідності іммобілізують нижню кінцівку,
надають кінцівці підвищеного положення, щоб знизити набряк;
регулярно змінюють пов’язки, обробляють шкіру антисептиками;
дають антибіотики, анальгетики;
накладають холодні компреси на 40 хвилин;
роблять еластичне бинтування ноги, або компресійну білизну;
застосовують шину або жорсткий ортез (після складного втручання);
до кінця 2 дня прибирають дренаж.
Протягом тижня потрібно ходити з опорою на милиці, ортопедичну тростину. Якщо ж проводилася артроскопічна пластика, нога і зовсім повинна бути знерухомлені на 2 тижні до загоєння тканин. Згідно з рекомендаціями лікаря, з 4 по 15 день починають робити лікувальну гімнастику, яка спрямована на відновлення рухливості м’язів. Спочатку ЛФК виконується тільки в положенні лежачи, потім — стоячи, а в пізньому відновлювальному періоді додаються заняття на тренажерах, плавання, піші прогулянки. Повне навантаження на ногу дозволяється тільки через 1-2 місяці.Також відвідують сеанси фізіотерапії (за показаннями), масажу. Обов’язково стежать за правильним харчуванням, збагачуючи його м’ясом, желатином, яйцями, молочними продуктами.Ці заходи допоможуть швидко відновитися після проведеної артроскопії.