Комунальне некомерційне підприємство
"Гадяцька міська центральна лікарня"
Гадяцької міської ради
Міністерство охорони
здоров'я України
 

"Ми не просто розтинаємо тіла, як думає більшість". Інтерв’ю з лікарем-патологоанатомом

Дата: 09.09.2021 14:52
Кількість переглядів: 18

Морг — місце не дуже популярне серед живих. Для більшості людей це місце асоціюється виключно зі смертю, адже особисто зіштовхуються з роботою патологоанатома тільки ті, хто зазнав непоправної втрати.

Однак є люди, які щодня ходять до моргу без страху. Ба більше, вони проводять там увесь день. Журналістка Гадяч.City вирішила дізнатися більше про професію патологоанатомів, тому вирушила безпосередньо до місця їхньої роботи.

Олександр Олефіренко – завідувач патологоанатомічним відділенням КНП "Гадяцька МЦЛ". За фахом лікар судово-медичний експерт. Нещодавно виповнилося 16 років як працює за фахом. У КНП "Гадяцька МЦЛ" працює з березня 2021 року.

Олександр проводить мене до маленького кабінету. Тут чисто та затишно. Книжкова полиця з медичними книгами, столи та комп’ютери дають зрозуміти — це кабінет лікаря.

Пан Олександр виявився не тим лікарем-патологоанатом із похмурих фільмів — надто жвавий та люб’язний. Через брак часу одразу почали розмову: про роботу та обов’язки персоналу. Також дізналися, що проведення розтинів – далеко не найважливіше завдання, яке покладене на персонал закладу.

Патологоанатом – вчитель лікарів

– Ми не просто розтинаємо тіла, як думає більшість, а й проводимо також гістологічні дослідження біопсійного матеріалу, післяопераційних та післяпологових об'єктів, – розповідає Олександр Олефіренко.

Під час розтину ми визначаємо не тільки причини смерті, а й вказуємо на механізм розвитку патологічних процесів (патоморфологічних змін) організму, таким чином будуючи ланцюг, починаючи від початку хвороби, до її закінчення.

 

– Також проводимо патологоанатомічні конференції, спільно з лікарями-клініцистами обговорюємо кожен випадок пацієнта окремо, таким чином підвищуючи рівень кваліфікації.

Після отримання біологічних матеріалів (біопсії післяопераційного та післяпологового) ретельно та дуже уважно проводиться маркування та пакування всіх отриманих об'єктів, для подальшого відправлення до Полтавського патологоанатомічного бюро, де в свою чергу будуть проводитися гістологічні дослідження. Результати, інколи, яких матимуть визначальний характер та дадуть можливість лікарю вчасно та правильно встановити діагноз, назначити та вилікувати хворобу.

А от проведення розтину складає від сили 30% роботи патологоанатома, – каже Олександр. – Тоді я вже роблю анатомічний висновок, складаю протокол дослідження, зазначаю результати і правильність клінічного діагнозу. Слово патологоанатома — останнє.

Загалом у штаті патологоанатомічного відділення працює п’ять осіб: лікар, дві санітарки, лаборант та фельдшер. Всі прийшли на роботу відносно недавно. Хоча за спиною мають великий досвід роботи. Проте незалежно від стажу роботи, кожен з працівників знає, що від їх вправності, зосередженості та інтуїції залежить не лише правильний діагноз мертвих, а й подальший шлях лікування живих.

 

Слід зазначити що у патологоанатомічному відділенні встановлена потужна та сучасна морозильна установка, що дає можливість забезпечити збереження тіл померлих.

Олександр додає, що морозильна установка дає можливість попрощатися родичами, які знаходяться далеко від місця проживання померлого.

Роботу залишаю на роботі, а дім – удома

– В професії патологоанатома більше негативного, ніж позитивного. Найскладніше – cтавлення людей до нашої професії. Більшість не розуміють, що це специфічна професія. В першу чергу ми люди, а потім вже працівники відділення. Тут працюють такі самі люди, як і в хірургії, терапії та інших відділеннях. Також важко на психологічному рівні. Поки родичі отримують довідку, вони ще тримаються, але коли приходять забирати тіло, за цим спостерігати важко. Ми співчуваємо кожній родині померлих, але пропускати всі ці емоції через себе – нелегко, – каже Олександр Олефіренко.

Пану Олександру знову телефонують і розуміємо, що потрібно йти. На останок, Яна Володимирівна, фельдшерка, проводить екскурсію приміщенням моргу.

Тут знаходиться спеціальна кімната в якій зберігаються камені різних розмірів, які були вилучені під час розтину, різні пухлини, нирки. Також в банках у формаліні ембріони різних розмірів, які можуть зберігатися роками.

Смерть і життя

Про смерть не говорять у побуті, бо це завжди пов’язане з втратою. Це травма, це психологічно важко, бо з таким не стикаєшся щодня.

Треба розуміти неминучість цього процесу. Старатись, щоб твоє оточення не те, щоб не постраждало, але було готове до швидкоплинності часу. І розуміло, що смерть — це частина життя.

 

*Матеріал із сайту Гадяч.City


« повернутися

Вхід для адміністратора