Захворювання опорно-рухового апарату: розповідає лікар-ортопед-травматолог Сергій Єгоров
Від здоров'я опорно-рухової системи залежить фізична активність людини. Одним з найбільш поширених захворювань опорно-рухового апарату є остеоартроз суглобів.
Остеоартроз – багатофакторне хронічне прогресуюче захворювання , яке уражує всі компоненти суглобу ( суглобовий хрящ, біляхрящові кісткові структури, синовіальну оболонку, зв'язковий апарат суглобу, меніски тощо ).
Найчастіше уражуються остеартрозом найбільш навантажувані та рухомі суглоби - колінний, кульшовий, плечовий, гомілково-ступеневий суглоби.
Факторами ризику остеоартрозу є:
- зайва вага тіла
- надмірні навантаження (професіний спорт, тяжка фізична праця , тривалі статичні навантаження тощо)
- травми опорно-рухової системи ( пошкодження менісків, розриви передньої та задньої хрестоподібних звязок, внутрішньосуглобові та білясуглобові переломи)
- генетична схильність
- перенесені інфекційні ураження суглобів
- наявність супутньої патології, яка може привести до вторинного остеоартрозу та артропатій ( ревматичні захворювання, подагра, цукровий діабет та ін.)
Основні симптоми остеоартрозу :
- біль в суглобах , який посилюється при рухах, навантаженні на суглобові структури ,
- скованість , обмеження рухів, хрускіт в суглобах
- набряклість білясуглобових тканин
- мене чи більш виражена деформація суглобу та кінцівки.
Діагностика:
- клінічне обстеження у сімейного лікаря, ревматолога, ортопеда-травматолога
- інструментальне обстеження ( рентгенографічні методи обстеження, ультразвукова діагностика, комп'ютерна томографія, магнітнорезонансна томографія, в деяких випадках - діагностична артроскопія)
На даний час остеоартроз відноситься до невиліковних хвороб людини .
Всі види лікування спрямовані на зменшення чи за можливості досягнення відсутності больових відчуттів , максимально можливого відновлення рухомості в уражених суглобах, корекцію деформації кінцівок , сповільнення прогресування хвороби, підтримку загальної рухової активності. пацієнтів з остеоартрозом.
- Немедикаментозне лікування , яке включає корекцію ваги тіла, дотримання правил здорового харчування, збалансування рухової активності, постійні заняття лікувальними фізичними вправами, кінезіотерапію, проходження курсів фізіотерапевтичного лікування, використання ортопедичних виробів ( ортезів, палиць, спеціального взуття, устілок та ін ), психологічну терапію та підтримку.
- Лікування фармакологічними засобами
Перевагу надають препаратам з порівняно високим профілем безпеки, можливістю тривалого застосування, доведеною ефективністю. Схеми лікування включають використання анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів при загостренні запальних процесів та больовому синдромі, регулярного проходження курсів терапії препарами, які впливають на обмінні процеси в суглобах та кістках. Звертають увагу і на лікування супутньої патології у хворих на остеоартроз. Часто застосовують локальну ін'єкційну терапію - введення медикаментозних препаратів ( розчини місцевих анестетиків з додаванням стероїдних протизапальних засобів або антигомотоксичних препаратів; гіалуронової кислоти) внутрішньосуглобово та біля уражених навколосуглобових зв'язок та сухожилків .
- Хірургічні методи лікування - артроскопія ( дає можливість малоінвазивно виконати діагностику суглобу, виконати хірургічну обробку ураженого суглобового хряща, виконати мікрофрактуринга, хондропластику дефектів хряща, видалити вільні фрагменти хряща, патологічно змінені ділянки синовіальної оболонки, менісків) ,
коригуючі остеотомії , направлені на відновлення вісі кінцівки, зменшення навантаження на уражені ділянки суглобу,
ендопротезування суглобів - заміна уражених суглобових ділянкок та штучні конструкції з високотехнологічних біоінертних матеріалів.
- артродезування суглобів - повне закриття та знерухомленя ураженого суглобу з застосуванням спеціальних систем ( апаратів зовнішньої фіксації, інтрамедцлярних стрижнів з блокуванням, накісткових систем з кутовою стабільністю, певних типів гвинтів) , виготовлених з спеціальних металевих сплавів.
В основному хірургія суглобів показана при малій ефективності нехірургічгих методів , відсутності протипоказань з боку інших органів та систем пацієнта.
На сучасному етапі є ще один вид лікування остеоартрозу . Це клітинна терапія. При цьому з крові або жирової тканини пацієнта виділяються клітини , багаті на фактори росту, та вводяться в уражений остеоартрозом суглоб.
Тільки при комплексному поетапному застосуванні методик лікування можливо запобігти прогресуванню остеоартрозу та поліпшити якість життя пацієнтів .
