Комунальне некомерційне підприємство
"Гадяцька міська центральна лікарня"
Гадяцької міської ради
Міністерство охорони
здоров'я України
 

Антибіотики і дитина. Користь чи шкода?

Дата: 27.03.2023 14:53
Кількість переглядів: 243

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я більша половина всіх ліків призначається та продається неналежним чином, і кожен другий пацієнт приймає їх неправильно.

Сьогодні питання  антибіотикотерапії в педіатрії є дуже  актуальним. Це  повязано перш за все з тим, що антибіотики –це єдині  з найбільш  широко вживаних лікарських засобів в світі. По-друге, досить часто лікування  антибактеріальними препаратами не являється раціональним та  адекватним. 

На всі питання відповіді знає лікар-педіатр Гадяцької міської лікарні Наталія Анатоліївна Собко.

-Чому батьки вдаються до самолікування?

-Перш за все, в батьків ще є можливість отримання антибіотика в аптеці  без рецепта.

Також вони мають легкий доступ до медичної  інформації в компютерній мережі.

Лякає впевненість батьків у можливості самолікування.Недовіра  до медицини в цілому приводить до того, що батьки більше прислуховуються до порад інших батьків, навіть якщо вони незнайомі.

Не маючи медичної освіти, вони не можуть адекватно оцінити стан дитини та важкість перебігу захворювання. Багато захворювань мають подібні симптоми, і навпаки — один симптом може бути проявом різних захворювань. Крім того, дуже часто для того, щоб правильно встановити діагноз, необхідно вдатися до лабораторних та інструментальних методів обстежень, звернутися за консультаціями до спеціалістів різного профілю.

-Чому не слід  лікувати дитину самостійно?

-Через самостійне лікування дитини  протягом 3-4 днів, замість невідкладного звернення до лікаря, втрачається дорогоцінний час. А це означає, що розвиваються  ускладнення, затягуються строки лікування і захворювання може перейти у хронічну форму. Особливо уважно треба відноситися до дітей віком до 1 року. За відсутності кваліфікованого лікування стан малюків може різко погіршитися, можуть статися незворотні зміни.

Індивідуальним має бути і підхід до підбору доз лікарських засобів. Зазначені в інструкціях дози часто прив'язані до середньо-статистичних показників. При цьому дози деяких діючих речовин визначають із розрахунку певної маси на 1 кг тіла дитини. Батьки ж бояться передозувати препарат і дають дитині замалу дозу, через що препарат не діє, або ж навпаки можуть дати  дитині з меньшою вагою вказану в інструкції дозу за її віком, і через це може статися передозування.

-Чи можуть батьки самостійно призначити дитині антибіотик, адже його ще можна купити в аптеці без рецепту?

-Нажаль, дуже часто батьки самі приймають рішення назначити дитині антибіотик .

Чомусь вважається, що якщо в дитини зявляється  лихоманка до 39°С, яка може бути  в перші дні  гострого захворювання, слід негайно дати антибіотик. При цьому забувають, що антибіотик - це не жарознижуючий і не противірусний засіб, він не впливає на віруси і може тільки погіршити ситуацію. Досить часто батьки консультуються з кількома  лікарями, віддаючи перевагу рекомендаціям тих із них, хто радить лікувати дитину антибіотиками. Було визначено, що лікарі призначають антибіотики в 65% випадків, якщо батьки наполягають на цьому, і тільки в 12% – якщо ні.

Деякі лікарі також можуть призначати антибіотики дитині при ГРВІ  з метою « страхування» або попередження розвитку ускладнень після хвороби. Але такі дії теж не можна вважати правильними і обґрунтованими. 

Застосування антибіотиків при ГРВІ не запобігає розвитку ускладнень, не прискорює зникнення основних симптомів і не чинить впливу на перебіг хвороби!

По-перше, бактеріальні ускладнення не розвиваються, як правило, швидко, вже в перший день захворювання, по-друге, пригнічуючи ріст чутливої мікрофлори, вони відкривають шлях  для заселення дихальних шляхів стійкою флорою, підвищуючи в 2 рази частоту таких ускладнень, як отит і пневмонія.

Окрім того, широке необґрунтоване застосування антибіотиків сприяє появі резистентних штамів збудників. Діти можуть бути носіями антибіотикорезистентних бактерій, навіть якщо вони до цього жодного разу не приймали антибактеріальні препарати. Резистентні бактерії можуть передаватися від одних дітей іншим.

-Чи існують показання до антибіотикотерапії?

Взагалі не слід боятися прийому антибіотиків при тих захворюваннях, при яких вони потрібні. Грамотно підібрані лікарем, вони допомагають дитині швидко подужати хворобу без будь-яких негативних наслідків.

До основниз критерій, які застосовуються при виборі  антибактеріальних  препаратів  у дітей, відносять:  активність запалення, тяжкість перебігу хвороби, наявність бактеріального збудника  інфекції і його чутливість до антибіотиків, вік  дитини та переносимість антибіотика, ефективність препарата в перші 3-4 доби прийома.

Якщо симптоми захворювання не зникають  до 3-4 доби, є велика імовірність того, що в дитини є патогенна бактеріальна флора.

На це може вказувати: 

  • наявність лихоманки до 38°С у віці до 3 місяців та 39°С у віці до 3 років протягом більш ніж  4 діб ;

  • після покращення стану, на 5-6 добу знову погіршення у вигляді повторної лихоманки або посилення кашлю;

  •  довготривалий кашель більш 7-14 днів, навіть без температури; 

  • збільшення  лімфовузлів;

  • гнійні виділення з носових ходів; білий або гнійний наліт на мигдаликах.

Наявність цієї симптоматики  є показанням  до використання антибиотиків.

-Що відбувається в організмі дитини,коли вона приймає антибіотик?

Антибіотики всмоктуються в кров і розподіляються по органам і тканинам організму, борючись зі збудниками хвороби. У різних видах тканин їх концентрація може бути різна, це залежить від виду антибактеріального препарату. Проте, антибіотики впливають на організм системно, тобто зачіпають всі процеси життєдіяльності малюка.

Перший удар ці препарати наносять по колоніям більшості видів бактерій, що живуть в нашому організмі — як шкідливих, так і необхідних, відмирання яких  веде до зміни балансу мікрофлори і розвитку дисбактеріозу. Зміна бактеріального складу шлунково-кишкового тракту незмінно призводить до проблем з травленням (проноси або закрепи, порушення засвоєння їжі, блювота), прискорюється ріст  патогенної флори в кишківнику, що призводить до  зниження  імунітету дитини.

Також, прийом антибіотиків  у дитини може супроводжуватись розвитком  алергічної реакції (свербіж і висип на шкірі, кропивянка, набряклість шкіри). Такі прояви можуть виявитися навіть через два тижні після закінчення прийому антибіотиків.

Небезпечним наслідком прийому антибіотиків для дитячого організму є ураження тканин печінки і нирок внаслідок токсичної дії антибіотиків а також руйнування клітин крові і  розвиток гемолітичної анемії та можливість  розвинення анафілактичного шоку.

Поява небажаних побічних реакцій на прийом антибіотиків багато в чому залежить від особливостей дитячого організму, стану його імунної системи, тривалості курсу лікування і від лікарської форми самого антибіотика . Саме тому, призначення антибіотиків дитині повинно здійснюватися тільки кваліфікованим лікарем і тільки в разі гострої необхідності.

-Що ж робити, щоб «полегшити» антибіотикотерапію  і усунути  її  наслідки?

Якщо дитина на грудному вигодовуванні (ГВ), потрібно скасувати прикорм і віддати перевагу грудному молоку. Грудне  молоко — найкращі ліки: молоко містить біфідус-фактор, який допоможе знову заселитися корисним бактеріям. Якщо малюк вже не на ГВ, звести споживання їжі до мінімуму (годувати по апетиту, завжди краще дати менше) і рясно поїти!

При коротких курсах антибіотиків (на протязі 7-10 днів) приймати біопрепарати й протигрибкові засоби  немає необхідності, тому що  клінічно  виражений дисбактеріоз і посилення  росту  дріжджівих грибків развиваються рідко. Виключення  складають  діти перших місяців життя  і хворі  з імунодефіцитними станами.

Батькам  слід пам'ятати, що мікрофлора у кожної  людини особлива, зі своїм набором бактерій. Вона залежить від характеру харчування, навколишнього середовища та способу  життя.


« повернутися

Вхід для адміністратора