Що потрібно знати про аналіз крові на білірубін.
Часто пацієнтам доводится здавати аналіз крові на білірубін.
Про покази до призначення, типи цього показника, норми та причини підвищеного або зниженого білірубіну в крові роповість завідувач клініко-діагностичної лабораторії Гадяцької міської лікарні Лариса Вельбой.
Білірубін загальний, прямий, непрямий - це аналіз, що вимірює в крові рівень жовчного пігменту, що утворюється в процесі розпаду гемоглобіну та інших білків. У лабораторній діагностиці виділяють кілька типів цього показника:
- загальний білірубін - обсяг білірубіну обох типів в крові людини;
- прямий (зв'язаний) білірубін - менш токсичне з'єднання непрямого білірубіну з глюкуроновою кислотою - результат переробки непрямого білірубіну печінкою;
- непрямий (вільний) білірубін - токсичне з'єднання, що з'являється в результаті руйнування селезінкою, кістковим мозком або лімфатичними вузлами еритроцитів, які закінчили свій життєвий цикл.
Для діагностики важливі можуть бути значення загального або прямого білірубіну, а також всіх трьох показників. Про останній аналіз, «білірубін загальний, прямий, непрямий» або «фракції білірубіну» і піде мова далі.
Покази до призначення білірубіну загального, прямого, непрямого
Білірубін в будь-якому вигляді - жовчний пігмент, а тому його використовують для діагностики хвороб печінки, печінкових проток, жовчовивідних шляхів, а тому найчастіше призначається гастроентерологом. Також призначення може бути виписано інфекціоністом, гематологом або акушер-гінекологом.
Покази для дослідження рівня фракцій білірубіну в крові в гастроентерології:
- жовтяниця (механічна, паренхіматозна, гемолітична, обтураційна, змішана);
- холецистит;
- хронічний панкреатит;
- панкреонекроз;
- гепатити;
- гепатози;
- рак печінки;
- абсцес печінки;
- важкі отруєння (наприклад, блідою поганкою, мухоморами, бензолом);
- жовтяниця новонароджених;
- закупорка печінкових проток;
- закупорка жовчних шляхів;
- синдром Дабіна-Джонсона;
- синдром Кріглера-Найяра;
- синдром Жильбера;
- порушення толерантності до фруктози.
Показ до призначення в акушерстві та гінекології:
- резус-конфлікт під час вагітності.
Показом до призначення аналізу інфекціоністом є підозра на:
- малярію;
- лептоспіроз.
Покази до призначення в гематології:
- гемолітична анемія;
- гемоліз новонароджених через резус-конфлікту;
- несумісність перелитої крові.
Норма фракцій білірубіну в крові
Референтним (усередненим для великої кількості здорових людей) значенням загального білірубіну в крові є 1,7 - 20,5 ммоль/л. Більшу частину цієї кількості становить непрямий білірубін - від 0,01 до 15,4 ммоль/л, прямий білірубін - всього 0,4 - 5,1 ммоль/л. Пояснюється це тим, що непрямий білірубін не розчиняється в воді і не може безпосередньо виводитися з організму, тоді як прямий постійно фільтрується нирками.
Причини підвищеного або зниженого білірубіну в крові
Рівень білірубіну в крові може змінюватися через проблеми на всіх етапах його обміну: через посилений розпад еритроцитів, через погане зв'язування печінкою, порушення відтоку жовчі або погану роботу нирок.
Основна увага при діагностиці приділяється підвищеному рівню, як загального білірубіну, так і окремих його компонентів. Якщо в крові зростає рівень і вільного і зв'язаного білірубіну, то підозрюють цирози, гепатити, гепатози, паренхіматозну або змішану жовтяницю, рак печінки.
Зростання рівня вільного білірубіну вказує на гемолітичну жовтяницю, малярію, отруєння, резус-конфлікт при виношуванні дитини або переливання несумісної крові. Зростання рівня зв'язаного білірубіну може свідчити про панкреатит, панкреонекроз, рак жовчних проток або обтураційну жовтяницю.
Можливий також занадто низький рівень білірубіну, який в деяких випадках спостерігається при хронічній нирковій недостатності, туберкульозі, виснаженні, гострому лейкозі, анемії.
Підготовка до обстеження
Підготовка та ж, що і при всіх біохімічних показниках крові:
- здавати аналіз вранці (протягом доби рівень білірубіну «плаває») і строго натщесерце (не їсти не менше 8 годин);
- уникати фізичних навантажень, алкоголю, куріння, жирної або гострої їжі;
- повідомити лікаря про прийом лікарських засобів, здатних вплинути на рівень білірубіну в крові (андрогени, пеніцилін, еритроміцин, нікотинова кислота, естрогени, фурацилін та інші).
Для аналізу використовують венозну кров.
