Комунальне некомерційне підприємство
"Гадяцька міська центральна лікарня"
Гадяцької міської ради
Міністерство охорони
здоров'я України
 

Про рентгеноскопію розповідає лікар-рентгенолог, завідувач рентгенологічного відділення Олег Микитенко

Дата: 11.09.2023 13:44
Кількість переглядів: 360

РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ – РЕНТГЕНОСКОПІЯ

   Рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) – це діагностична медична процедура, яка проводиться за допомогою спеціального обладнання з невеликою дозою випромінення. Для рентгена шлунково-кишкового тракту також використовують контрастний матеріал     (наприклад, барій), який випивають перед процедурою.

   Показання для рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту:

  • виразки і грижі;
  • пухлини;
  • запалення слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту;
  • біль в грудях і животі;
  • тривала блювота;
  • кров у випорожненнях;
  • труднощі при ковтанні;
  • порушення травлення.

 Підготовка до дослідження:

Спеціальної або складної підготовки до рентгеноскопії шлунково-кишкового тракту не потрібно. У більшості випадків дослідження призначається на ранковий час. Останній прийом їжі допускається за 10 годин до процедури, а за 3 доби до рентгенографії призначається дієта. Бажано повністю прибрати з раціону продукти, що сприяють утворенню газів у кишечнику: бобові культури, чорний хліб, жирні продукти, копченості, незбиране молоко і сир, яблука, капусту, фрукти. Протягом трьох днів їжа повинна бути легкозасвоюваною – нежирні сорти м’яса і риби, приготовані на пару, легкі супи (немолочні), білий хліб (бажано черствий), натуральні йогурти, яйця. Бажано не палити за 7-10 годин до проведення процедури, не вживати спиртні напої, а також газовані напої.

 

   ЯК ПРОВОДЯТЬ РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАНТУ (ШКТ).

Перед процедурою лікар проводить консультацію, дізнається про можливі алергії на контрастну речовину, вагітність або перенесені операції. Процедуру роблять натщесерце.

Найчастіше рентгеноскопія шлунку здійснюється з попереднім контрастуванням. У цьому випадку підготовка пацієнта полягає в прийомі 250 г контрасту – використовується водна суспензія сульфату барію, яку пацієнт випиває безпосередньо перед маніпуляцією, в присутності лікаря. Це дозволяє точніше визначати всі патології слизових, але і час, що минув до повного наповнення. Після цього рентгенолог може оцінити розмір, форму і анатомічне розташування шлунку його рухливість, ступінь еластичності стінок, побачити скорочення. Рентгеноскопія шлунку і дванадцятипалої кишки проводиться в різних положеннях пацієнта це дозволяє більш якісно візуалізувати органи, і точно діагностувати всі наявні патології. Залежно від передбачуваного діагнозу лікар просить пацієнта повернутися на правий або лівий бік, зайняти певну позу. Важливе діагностичне значення має дослідження шлунка в положенні Тренделенбурга - пацієнт лежить на спині з піднятим на 45 градусів тазом. Тільки так можна точно визначити наявність грижі в стравохідного отвору діафрагми. Більш детальне рентгенівське дослідження проводиться методом подвійного контрастування. Поряд з розчином барію, в шлунок людини вводиться повітря, для чого використовується шлунковий зонд. Така методика часто потрібно в спірних ситуаціях, оскільки повітря розправляє всі складки, якими рясніє цей орган. Це дозволяє максимально детально візуалізувати слизову оболонку з метою виявлення патології.

Оцінка результатів. Все, що показує рентгеноскопія часто оцінює не один лікар. Нерідко при процедурі присутні не тільки рентгенолог, а і терапевт, до яких може приєднатися хірург. Колегіальна розшифровка результатів збільшує точність діагностики, дозволяючи побачити такі симптоми, як: зміни в положенні шлунка стравоходу, опущення і аномалії розвитку, пухлиноподібні утворення, гіпертрофію міокарда; зміни просвіту стравоходу або самого шлунка викликане рубцями при виразках, хімічними опіками, а також визначити підвищення тонусу м'язів шлунка; розширення стравоходу і зниження тонусу його стінок; порушення анатомічної цілісності стінок цих органів; дефекти наповнення, провоковані поліпами, сторонніми предметами, що випадково потрапили всередину, папилломами, пухлинами. Незалежно від того, як проводиться дослідження з контрастуванням чи без нього діагноз ставиться з урахуванням загальної клінічної симптоматики, результатів лабораторних досліджень та інших інструментальних методів обстеження, якщо такі проводилися або плануються.

Треба відзначити, що таке дослідження практично не викликає ускладнень і наслідків. Сам рентген не чинить негативного впливу на організм, оскільки всі маніпуляції, пов'язані з впливом випромінювання, ретельно фіксуються, і отримати небезпечну дозу радіації практично неможливо. Важливо і те, як робиться рентгеноскопія - все дослідження займає мінімальний час, який рідко перевищує 10 хвилин, до того ж потужність апаратури часто налаштовується індивідуально. Через 24 години проводиться дообстеження: рентгеноскопія+рентгенографія органів черевної порожнини. Аналізуємо рентгенкартину виповнення контрастом (барієм) кишечника.

В якості основних наслідків рентгеноскопії шлунку і дванадцятипалої кишки можна назвати порушення травлення: запор, метеоризм. Всі ці наслідки викликає контрастна речовина - барій. Він же надає каловим масам сірий, з білуватим нальотом відтінок. У більшості хворих це проходить через 1-3 дні і втручання лікаря не вимагає. Щоб швидше відновити нормальне травлення слід пити не менше 2-х літрів на добу чистої негазованої. Важлива адекватна фізична активність після цього дослідження вона сприяє швидкій нормалізації перистальтики шлунково-кишкового тракту та відновлення нормального процесу травлення. Починати звичне харчування слід поступово. Не можна відразу після процедури вживати важку, жирну їжу. Краще віддати перевагу кисломолочним продуктам, рибі, вживати достатню кількість овочів і зелені, що дозволить якнайшвидше усунути нслідки прийому барію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Вхід для адміністратора