Про найактуальніші питання батьків розповідає лікар-педіатр Наталія Собко
Чи потрібно вакцинувати дітей та як боротися з лихоманкою? На ці питання знає відповідь лікар-педіатр, завідувач педіатричного відділення Гадяцької міської лікарні Наталія Собко.
Якщо дитина відвідує дитячий садок і постійно хворіє, чи слід пити імуномодулятори та вітаміни?
Часті випадки вірусних інфекцій у дитини, яка почала відвідувати дитячий колектив, не свідчать про її слабкий імунітет. Власне, хвороби є нормальним процесом формування імунної системи. Справа в тому, що у малюків до 5 років секреторний імуноглобулін (особливий тип антитіл, тобто захисних клітин, які відповідають за захист слизових оболонок) виробляється у недостатній кількості, тож місцевий імунітет у них ще недостатньо розвинений. Саме тому дітки цього віку частіше хворіють.Тому кількість ГРЗ в дітей раннього віку свідчить лише про кількість випадків контакту з вірусом і ніяк не свідчить про стан імунітету дитини.
Дітям взагалі дуже рідко потрібні імуномодулятори. Згідно з міжнародними протоколами, ці препарати можна застосовувати лише при певних важких станах, до яких належать аутоімунні захворювання, СНІД, онкологія та трансплантація органів. Тож, не потрібно вживати при перших ознаках вірусних інфекцій імуномодулятори, хибно вважаючи їх противірусними засобами!
Чи обов’язково робити щеплення дитині?
Останнім часом батьки шукають причини не здійснювати планові щеплення, аргументуючи це спричиненням в більшій мірі шкоди, ніж користі. Але на сьогодні вакцинація – це єдиний ефективний спосіб вберегти організм від можливих вірусів, інфекцій та важких наслідків від них. Щеплення – це своєрідне імітування хвороби, як результат – вироблення антитіл, які будуть «на варті» завжди і вчасно зреагують на знайомий збудник. При зараженні або взагалі не буде ніяких симптомів, або вони пройдуть без ускладнень та в легкій формі, особливо якщо мова йде про найбільш небезпечні віруси та інфекції, які несуть за собою важкі наслідки. Треба розуміти, що це єдина можливість вберегти організм дитини від багатьох, в тому числі небезпечних хвороб (туберкульоз, гепатит B, поліомієліт та ін.).
Пам’ятайте - ризики від щеплення мінімальні, а наслідки від захворювання значно вищі!
Як боротися з лихоманкою? Чи небезпечна вона для дитини?
Коли у дитини піднімається температура, батьки часто починають панікувати, тож можуть використовувати некоректні способи допомоги. Треба розуміти, що підвищення температури тіла – це захисна реакція організму, яка виникає під впливом різних патогенних факторів. Вона здатна посилювати імунну відповідь і стимулювати імунітет дитини. Лихоманка може тривожити батьків, порушувати загальний стан дитини, але прямої небезпеки не несе.
Першочергово маємо пам’ятати, що батьки чи дорослі родичі мають зберігати спокій та не панікувати.
Напоїти дитину, зняти з неї зайвий одяг, почекати півгодини-годину, заспокоїтися та спостерігати. Не потрібно відразу давати жарознижуючі засоби, якщо температура не вище 38-38,5 °C, особливо, якщо між підйомами температури стан нормалізується і дитина активна. Температуру знижують, орієнтуючись на самопочуття (млявість, сонливість), а не на цифри на термометрі.
Якщо гарячка стає важким випробуванням для дитини і підвищення температури тіла приносить значний дискомфорт малюку, тоді діємо наступним чином:
-часто провітрюємо приміщення, змінюємо раціон на легку їжу;
-“наводнюємо дитину” у великій кількості рідини (світла сеча хворого — індикатор потрібної кількості рідини). Діти віком до 6 місяців не потребують додаткового допоювання іншими рідинами, крім грудного молока чи адаптованої дитячої суміші;
-обтираємо чистою водою (ні в якому разі не можна застосовувати спирт чи отцет);
Якщо незважаючи на прийняті міри температура підвищується вище 38,5°C, та стрімко зростає, даємо жарознижуючі засоби:
- допустимі два препарати — ібупрофен та парацетамол (дозуємо препарат на ВАГУ, а не на вік пацієнта). Кількість препарату, що вказана на упаковці ліків є орієнтовною і не точною, адже в один вік діти можуть мати кардинально різну вагу. Недодозування - одна з причин неефективного зниження температури тіла;
- для дітей віком до 6 років застосовуємо пероральні (через рот) препарати у вигляді суспензій. Раціональним є застосування форте-форм, так потрібна кількість діючої речовини препарату буде міститись у меншій кількості мілілітрів;
- перед сном увечері температуру понад 37,5 - 37,7ºС краще збивати, адже вночі є висока ймовірність, що температура підвищиться, або слідкувати за температурою у дитини щогодини, і збивати у разі 38,5ºС.
- бажано дотримуватись проміжків між прийомами ліків (нурофен через 8 годин, парацетамол через 6 годин);
- препарати у формі супозиторіїв (свічок) бажано застосовувати тільки при блюванні або відмови дитини від пероральної форми, адже доза препарату у свічці фіксована, її не можна відкоригувати під вагу чи розділити, бо діюча речовина може бути розподілена нерівномірно по свічці. Важко спрогнозувати скільки мг діючої речовини точно всмокталось, якщо свічка вийде з прямої кишки передчасно. Також не застосовуємо при діареї;
- важливо не перестаратися із жарознижувальними засобами! Вони не мусять збити температуру, наприклад, 39,6°C до заповітних 36,6°C. Зрозуміло, що гарячка поступово відпустить дитину на 1-2 градуси. Перш за все мета призначення засобів від високої температури — нормалізувати стан хворого, підтримати його на одному рівні й запобігти зневодненню організму.
4. Що робити, якщо температура тіла не «збивається»?
Більшість батьків вважають, що після прийому жарознижуючих препаратів температура повинна через 20 хвилин нормалізуватися до 36,6°C. Адже лікам потрібен час, щоб подіяти. Як правило, це близько від 40 хвилин до години.
Тому за цей проміжок часу треба наводнювати дитину та застосовувати фізичні засоби охолодження.
У разі неефективності одного з засобів, можна чергувати препарати, обов’язково дотримуючись правильних інтервалів. Перш за все, давайте той препарат, який краще коригує гарячку у вашої дитини (якщо, наприклад, ви звертали увагу, що препарати на основі ібупрофену краще знижують температуру, ніж на основі парацетамолу, то починайте з нього).
Якщо обидва препарати не можуть збити гарячку навіть тимчасово, варто негайно викликати швидку допомогу.
5.«Червоне горло» — це діагноз? Чи потрібно його лікувати?
Коли педіатр при огляді каже, що в малюка (особливо в дитини до 1 року) –«червоне горло», більшість батьків одразу запитує чим його лікувати.
Спочатку потрібно розібратися, що ж це означає. Коли організм атакує вірус відбувається запалення: розширюються судини, слизові стають більш яскравого кольору, ніж зазвичай. Це нормальний стан при ГРВІ, він не потребує лікування, якщо немає інших симптомів. Дітям до 3 років протипоказано використання спреїв з протизапальними препаратами через ризик винекнення бронхоспазму. Дітям старшого віку можна використовувати спрей для горла, але лише при наявності додаткових проявів (виразний біль, поява нальотів, афт тощо). Але якщо горло не болить, не треба лікувати його колір!
