Про хронічний панкреатит знає лікар-терапевт Руслана Вошунок
Що ви знаєте про хронічний панкреатит? Які симптоми цього захворювання, діагностика та лікування. Про все розповість лікар-терапевт Гадяцької міської лікарні Руслана Вошунок.
Хронічний панкреатит – це запальний процес у підшлунковій залозі, який виникає під дією різних причин і характеризується тривалим перебігом.
Внаслідок такого запалення, функціональна тканина залози, яка синтезує травні ферменти та гормони (інсулін, глюкагон, соматостатин), поступово гине, заміщується фіброзом. Результат – грубі порушення травлення та обміну речовин.
Що стосується безпосередніх причин хронічного панкреатиту, то найбільш поширеними є такі провокативні чинники:
- спиртні напої;
- жовчнокам’яна хвороба (камені в жовчних протоках – порушують відтік панкреатичного соку з наступним запаленням);
- пошкодження вивідних проток – камені, інфекція, оперативні втручання можуть звужувати вивідні канали підшлункової залози з подальшим розвитком запалення;
- хімічні чинники, токсини, застосування деяких лікарських засобів, котрим властива панкреатотоксична дія, зокрема – зловживання вітаміном D, внаслідок чого в залозі та протоках утворюються камені;
- дефіцит білків у раціоні, непродумані схеми голодування;
- спадкова схильність, вроджений дефіцит речовин, які не дають травним ферментам активуватися раніше, ніж треба;
- муковісцидоз – генетична аномалія, котра призводить до того, що всі рідини в організмі стають дуже в’язкими, порушується відтік і ферментів підшлункової залози;
- гіперфункція паращитоподібних залоз, унаслідок чого в органах починають відкладатися тверді конкременти;
- ідіопатичний хронічний панкреатит – такий діагноз ставлять, коли наявними засобами не вдається дізнатися справжню причину патології.
Ознаки хронічного панкреатиту:
- біль у животі, буває нападоподібним гострим, або тривалим. Больовий синдром з’являється або посилюється після рясної, жирної їжі, вживання спиртного. Локалізується в епігастрії або набуває оперізувального характеру, може віддавати в ліву або праву сторону грудної клітки, у спину, ліву лопатку;
- втрата апетиту, відраза до жирної їжі;
- підвищене слиновиділення;
- відрижка;
- диспептичні розлади – часті проноси, що змінюються закрепами, нудота, здуття живота;
- схуднення;
- синдром мальабсорбції – їжа не засвоюється, виходить зі стільцем у неперетравленому вигляді;
- відчуття спраги.
Діагностика:
- збір скарг;
- об’єктивний огляд пацієнта;
- клінічний та біохімічний аналіз крові;
- визначення в крові та сечі рівня амілази;
- копрограма;
- глюкоза крові;
- УЗД черевної порожнини;
- ендоскопічна діагностика (ФГДС);
- за необхідності додатково може бути проведено КТ чи МРТ черевної порожнини.
Лікування:
- найперший крок – дотримання дієтичного харчування з обмеженням жирної, смаженої їжі, продуктів, що містять консерванти, виключення алкогольних напоїв;
- замісна терапія ферментними препаратами, які покращують перетравлення їжі;
- спазмолітичні препарати для зменшення больового синдрому;
- засоби, для зменшення продукції шлункового соку;
- препарати, що зменшують активність ферментів підшлункової залози.
Звертайтеся вчасно за необхідною допомогою та не займайтеся самолікуванням!
