Актуальні питання батьків, на які знає відповіді лікар-педіатр Наталія Собко
Про актуальні питання батьків розповідає лікар-педіатр Гадяцької міської лікарні Наталія Собко.
1. Зелені «сопельки» небезпечні? Чи потрібні для їх лікування антибіотики? Чи варто зловживати промиванням носа?
Зелені виділення з носика не є стовідсотковою ознакою бактеріального інфекційного процесу і не можуть бути приводом самостійного призначення дитині антибактеріальних препаратів, навіть місцевої дії.
Якщо вони супроводжуються повторним підвищенням температури тіла, головними болями, затяжним кашлем, загальним погіршенням стану, дуже важливо показати дитину педіатру, або ЛОРу, а не призначати антибіотики самостійно. Лише лікар має право призначити антибіотик після обстеження малюка. Пам’ятайте, що невиправдане використання антибіотиків призводить до вироблення резистентності (стійкості) бактерій до цих препаратів, а значить, вони не зможуть допомогти, коли це дійсно буде необхідно.
Промивання носових ходів корисне і правильне при захворюванні верхніх дихальних шляхів, але без потреби не раджу його проводити. Воно не принесе миттєвого одужання, а лише полегшить самопочуття і тимчасово зменшить закладеність. Крім того важливо вміти його зробити — не лише залити в ніс соляний розчин, а вимити весь слиз.
З точки зору ефективності пригодиться слабкий гіпертонічний розчин 1,5-3%: Він краще розріджує слиз і зменшує закладеність носа. І нагадую: дітям судинозвужувальні засоби може призначити лише лікар, тому не потрібно іх необгрунтовано використовувати, особливо дітям до 1 року та терміном більш 3-5 днів.
2. Кашель — це завжди ускладнення хвороби? Чи варто його лікувати з перших днів?
Кашель — це природний рефлекс, завдяки якому з дихальної системи виводиться слиз, який організм продукує у процесі боротьби з вірусами та бактеріями. Він не обов'язково означає, що хвороба прогресує.
В перші дні хвороби через нежить і почервоніння в горлі в дітей починається сухий подразливий кашель. Зазвичай, це лише кашльовий рефлекс, і якщо самопочуття дитини не порушене і кашель не збільшується, то і не потрібно його лікувати, особливо за допомогою відхаркуючих засобів. Пізніше, через 2-3 дні, коли виділення з носа стають густішими, дитина інколи починає відкашлювати незначну кількість слизу (особливо в горизонтальному положенні). Цілком імовірно, що організм таким чином намагається вивести слиз, який стікає з носової порожнини по стінці глотки. Лікувати потрібно не симптом, а його причину (нежить, першіння в горлі та ін.) Як минуть вони, то й кашель мине сам.
Тому не варто відразу лікувати кашель специфічними відхаркувальними та муколітичними засобами (вони заставлятимуть дитину кашляти ще частіше). Краще поспостерігати кілька днів за станом дитини, продовжуючи давати їй багато пити, зволожувати повітря у кімнаті та піднімати голову малюка трохи вище, ніж зазвичай, під час сну. Та якщо кашель довго не проходить або посилився і водночас посилилися інші симптоми застуди, зокрема підвищилась температура тіла, то не зволікаючи, звертайтеся до педіатра.
3. Якщо дитина кашляє, проблема точно з легенями?
«У нас завжди кашель опускається в бронхи», «Бронхи — наше слабке місце», «Ми дуже боїмося запалення легень»… Такі фрази від стурбованих матусь чув кожен педіатр. Але повторимо: поява кашлю не свідчить про ускладнення, зокрема, про проблеми з бронхами чи легенями. Навіть навпаки, найчастіше кашель у дітей вказує на запалення верхніх дихальних шляхів (а бронхи і легені належать до нижніх).
Визначити причину кашлю може тільки лікар. Якщо під час обстеження дитини фонендоскопом він чує певного типу хрипи чи ослаблене дихання, то призначає додаткові обстеження, які підтверджують чи спростовують діагноз «бронхіт» чи «пневмонія». Тоді лікар починає лікування за протоколом.
Але як би дивно це не звучало, але більшість сиропів від кашлю насправді його не лікують. Справа в тому, що сиропи поділяються на три види: муколітичні — розріджують мокроту, не збільшуючи її обсяг (впливають лише на якість слизу); відхаркувальні — стимулюють перистальтику (скорочення) бронхів завдяки підвищенню обсягу мокротиння внаслідок збільшення кількості рідини в ній; протикашльові — знижують збудження рецепторів або активність кашльового центру в головному мозку.
Тобто муколітичні та відхаркувальні сиропи сприяють появі більшої кількості мокроти, а це шкодить діткам від 1 до 3 років, які не можуть її викашляти. У такому випадку кашель посилюється і може тривати кілька тижнів. Протикашльові ж ліки пригнічують кашльовий рефлекс, тож дитина перестає кашляти, і виведення мокроти з органів дихання погіршується або припиняється зовсім. Такі засоби будуть ефективними лише при сухому спазматичному надсадному кашлі і можуть нашкодити, якщо іх використовувати в дитини з наявністю великої кількісті харкотіння в бронхах та легенях. Тож не будьте такими впевненими, коли самостійно поспішаєте лікувати кашель, це може нашкодити дитині і завадити швидкому одуженню.
4. Парові інгаляції — допомогають при лікуванні кашлю?
Саме зараз час згадати про улюблений спосіб лікування наших бабусь — подихати над картоплею. Цей метод лікування вже давно визначений неефективним. До того ж, вдихання пари, як і парові інгаляції, небезпечне для дітей, бо може викликати опіки дихальних шляхів та обличчя.
Що стосується небулайзера, то інгаляції за його допомогою ефективні, але мають призначатися виключно лікарем. Використовувати будь-які розчини, не призначені лікарем, може бути небезпечним для дитини.
5. Скреготіння зубами — це ознака наявності в організмі гельмінтів?
Насправді цей симптом свідчить тільки про підвищену нервову збудливість дитини, можливо, в результаті перенесеного стресу, або сильного психологічного перевантаження.
До неврозоподібних станів відносяться також різноманітні тики, обкушування нігтів, «напівзітхання», підкашлювання та інші повторювальні неконтрольовані рухи.
Але є такі паразити, як гострики, самка яких відкладає яйця у складках прямої кишки, що супроводжується сильним свербінням. Це відбувається циклічно, але завжди у вечірні години. Тому в цей час діти погано сплять, дратуються та розчухують цю ділянку. Ці симптоми — привід відвідати педіатра та обстежитись та ентеробіоз (глистяну інвазію, що спричиняється гостриками).
Батькам важливо пам'ятати, що у будь-якій тривожній ситуації варто звертатися до фахівців.
Пам’ятайте, що самолікування може буте шкідливим для вашого малюка.
