3 червня - Всесвітній день людей із деформацією стопи
Сьогодні Всесвітній день людей із деформацією стопи. Про види та стадії деформації стопи знає лікар-ортопед-травматолог Гадяцької міської лікарні Роман Свириденко.
Деформація стопи — зміна зовнішнього вигляду через деформацію кісток, яких у стопі 26 (якщо не брати до уваги додаткових кісток). Це стає помітним тоді, коли змінюється довжина деяких кісток: назовні починає випирати кістка, а сама стопа виглядає викривленою. Через це виникає дискомфорт, що заважає людині при ходьбі та потребує лікування.
Деформація стопи – поширене захворювання та його причини бувають різноманітні:
- будь-які зовнішні травми;
- параліч;
- незручне взуття або часте ходіння на підборах;
- надмірна вага;
- нестача вітамінів у організмі, а особливо, погане засвоєння кальцію;
- малорухливий спосіб життя;
- вроджена патологія;
- спадковість.
Навіть незначні зміни зовнішнього вигляду стопи можуть сприяти розвитку інших тяжких хвороб або ж проявлятись симптомами захворювань, наприклад, викривленням хребта, різними артрозами та остеохондрозами.
Основні типи та ступені деформації стоп
Щоб перейти до лікування захворювання, необхідно визначити його тип. Ортопеди-травматологи визначають декілька видів деформації стоп та пальців:
- Молоткоподібна деформація фаланга пальців стопи.
Найбільш часто розвивається деформація другого та третього пальця стопи. Пов’язано це з подовженням плеснової кістки або частого здавлювання великого пальця та при носінні взуття малого розміру, що спонукає до того, що пальці протягом довгого часу знаходяться в піджатому положенні. Зазвичай при таких деформаціях виникають мозолі та біль при носінні взуття. - Вальгусне викривлення великого пальця (халюс-вальгус).
Здебільшого цією деформацією страждають жінки. Причиною того, що кістка починає випирати назовні може стати слабкість з’єднувальної тканини, будь-які вроджені дефекти та носіння незручного взуття із звуженим носком. Більше за всіх страждають любительки підборів. Лікування може бути як консервативним, так і оперативним і залежить від того наскільки складна ступінь захворювання на момент консультації у лікаря. - Косолапість. Це хронічний підвивих в гомілковостопному суглобі. Він може бути вродженим, але часто виникає через неправильне лікування травм або тривалого носіння взуття, яке не зручне або не підходить. Якщо хворіє дитина, то це відразу помітно, по тому, як він ставить ніжки.
- Плоска стопа. Ця зміна ділянок стопи, що називають склепінням. Вони якраз таки утримують рівновагу. У здоровому стані склепіння знаходяться на різній відстані (один вище іншого), а при плоскостопості вони опущені. Помітити її досить легко і неозброєним поглядом. При плоскостопості порушуються функції опорно-рухової системи та попри поширеність, на це мало хто своєчасно звертає увагу і звертається до лікаря, коли є виражене порушення ходи та статики за рахунок болі.
- Порожня стопа. Це також зміна розташування склепінь стопи, тільки в цьому випадку один зі склепінь неприродно збільшений. При ранньому зверненні це можна вилікувати медикаментозно. Головні ознаки при порожнистій стопі – почуття сильного стомлення і біль у стопі, який чітко локалізований в одному місці.
- Кінська стопа (парез стопи). Це деформація, що характеризується згинанням на підошві. Вона може виникати разом з іншими деформаціями, але часто виникає при переломах гомілки або щиколоток, також при паралічі нижньої частини тіла.
- П’яткова стопа. В цьому випадку стопа не згинається в бік підошви і утворює кут. Вона може бути як вродженою, так і отриманої при паралічі чи травмах. Якщо вчасно це не вилікувати, то стопа перейде в пасивний стан і вилікувати це вже буде неможливо.
- П’яткова шпора – хронічне захворювання, яке з’являється після перенесеної мікротравми стопи (ступеневий зв’язок). В результаті даних пошкоджень починає формуватися аномальний нарост, розростання п’яткової кістки до поверхні стопи, що постійно спазмує притягаючі м’які тканини та викликає постійний дискомфорт та больову симптоматику.
З приводу деформуючого артрозу розрізняють 4 ступені деформації стопи. Лікування обирають в залежності від поточної стадії. Чим вона вища, тим важче лікування і відновлення для пацієнта. Часто стадії визначаються в градусах відхилення. Як при боротьбі з будь-яким захворюванням, важливо вчасно звернутися до лікаря, щоб не допустити ускладнень.
Але в будь-якому випадку, незалежно від ступеня та стадії того чи іншого захворювання необхідно звертатися за допомогою та консультацією до лікаря, а не займатися самолікуванням.
Бережіть себе та своє здоров’я і хай все буде Україна!
