11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона
11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона.
Хвороба Паркінсона – це хронічне, прогресуюче неврологічне захворювання, яке впливає на рухову активність людини. Воно розвивається через поступове руйнування нервових клітин у мозку, які виробляють дофамін – хімічну речовину, необхідну для контролю рухів. Зниження рівня дофаміну призводить до появи характерних симптомів, таких як тремор, м’язова ригідність та сповільненість рухів.
Точна причина розвитку хвороби Паркінсона залишається невідомою, але вчені припускають, що вона є наслідком поєднання генетичних і зовнішніх факторів.
Хвороба Паркінсона зазвичай розвивається поступово, а її симптоми посилюються з часом. Основні симптоми включають:
- тремор (тремтіння);
- брадикінезія (сповільненість рухів) – рухи стають повільними, що ускладнює виконання повсякденних завдань, таких як застібання ґудзиків або ходьба;
- м’язова ригідність – підвищена напруженість м’язів, що може викликати біль і обмеження рухів;
- порушення рівноваги та координації;
- зміни у ході – людина може почати ходити дрібними кроками, нахиляючись вперед;
- маскоподібне обличчя – зниження міміки, що створює враження нерухомого або «замороженого» виразу обличчя;
- можливі також когнітивні й емоційні порушення, такі як депресія, проблеми з пам’яттю, розлади сну, зміни голосу та утруднене ковтання.
Лікар ставить діагноз на основі аналізу симптомів, фізичного обстеження та неврологічних тестів. МРТ чи інші методи візуалізації можуть використовуватися для виключення інших неврологічних розладів.
На сьогодні не існує методів, які б могли повністю вилікувати хворобу Паркінсона, проте сучасні методи терапії дозволяють значно покращити якість життя пацієнтів.
Основні методи лікування:
- медикаментозна терапія;
- фізична терапія та реабілітація – регулярні вправи допомагають зберегти рухливість, силу та координацію.
- логопедична терапія – у разі порушень мовлення та ковтання.
- психологічна підтримка;
- хірургічне лікування - у важких випадках застосовується глибока стимуляція мозку.
Попри те, що хвороба Паркінсона є прогресуючою, багато людей можуть вести активне й продуктивне життя протягом багатьох років після встановлення діагнозу. Дотримання рекомендацій лікарів, правильне харчування, фізична активність і соціальна підтримка допомагають значно покращити якість життя.
