«Які б випробування не чекали в житті, обов’язково приходить ранок, і знаєш, що тебе хтось чекає...» - говорить Валентина
Медична сестра – надійна, уважна, професійна, щира, чуйна, людина, без якої важко уявити сьогоднішню медицину.
Сьогодні познайомимо вас із нашою працівницею.
Валентина Волохань - сестра медична поліклінічного відділення. У Гадяцькій міській лікарні вона працює з 2009 року. В 1998 році закінчила Кременчуцьке медичне училище. З квітня 1998 р. працювала фельдшером Тютюрівського ФАП. У Гадяцькій міській лікарні спочатку працювала з лікарем-хірургом на прийомі у поліклініці, а далі - з лікарем-онкологом.
«Обирати медицину було нескладно. Зробила це свідомо, бо з малечку захоплювалася цією професією. Раз допомагала дідусеві витягти колючку. А в кого бачила якусь подряпинку чи ранку, зразу ж надавала допомогу. Ніби і дрібниці, але це приносило задоволення» - згадує Валентина.
«Мріяла продовжити навчання. Та були складні часи. У батьків не було можливості допомогти, а далі доросле життя, родина, діти…
Та це не стало на заваді продовжувати навчатися і любити свою професію.
За цей час багато чого змінилося в медицині. Розвиваєшся, захоплюєшся і рухаєшся вперед, незважаючи на перешкоди – це надихає.
Найважче тоді, коли в пацієнта тяжка онкологічна хвороба. Інколи потрібно просто поговорити, відволікти, підбадьорити, підтримати.
Важливо, коли пацієнт довіряє. Довіра – це найголовніше в роботі медичного працівника. Без довіри складно встановити емоційний зв’язок і контакт із пацієнтом.
Інколи пацієнти приходять, лікуються, долають недугу. Цей шлях проходимо разом. Тоді вони вже не просто пацієнти, а близькі люди. Межі роботи і особистого зводяться до мінімуму, адже людині необхідна ця підтримка. Та, на жаль, деякі ніколи вже не повертаються… » - ділиться своїми думками Валя.
«Які б випробування не чекали в житті, обов’язково приходить ранок, і знаєш, що тебе хтось чекає, ти комусь потрібна і на роботі, і вдома» - говорить Валентина.
Валя захоплюється квітами, особливо, первоцвітами. Висаджує вдома і милується цією красою.
«Це захоплення підтримує і чоловік. Буває складний день на роботі, приходжу, а вдома зустрічають домашні улюбленці – котики і моя квітуча клумба перед будинком» - розповідає Валентина. Любить квіти, які ростуть, бо вони живі.
Незважаючи на всі труднощі, які зараз долають українці, молоді побажає одне - обирати свою професію серцем, по- іншому ніяк. «Обирати себе там, де бачиш себе, де ти будеш на своєму місці".
Це радила і своїм дітям. До речі, донька Валентини навчається на 6-му курсі медичного університету, то ж спільних тем для обговорення багато.
«Своїм колегам побажаю здоров’я і миру, якого так найбільше хочеться в житті» - говорить Валентина.
А ми щиро дякуємо Валентині за її віддану працю, уважність до пацієнтів, щирість до колег. Нехай у житті буде більше позитиву та радості, любові та тепла, а наша спільна мрія обов’язково здійсниться.
