Місяць обізнаності про ментальне здоров’я
1 травня в Україні та світі розпочався Місяць обізнаності про ментальне здоров'я. В Україні він проходить із закликом віднайти свої сенси, які у часи випробувань працюють як внутрішні опори: «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої на платформі howareu.com».
Щороку у травні в Україні та світі проводиться Місяць обізнаності про ментальне здоров’я — ініціатива, започаткована у 1949 році у США неурядовою організацією Mental Health America. Вона мала на меті просту, але дуже важливу річ: допомогти людям краще зрозуміти, що таке ментальне здоров’я, зменшити стигму навколо нього та заохотити до профілактики.
З часом ініціатива набула глобального масштабу. Тепер на всій планеті травень — це час, коли про ментальне здоров’я говорять у школах і на роботі, в громадах і соцмережах.
В Україні Місяць обізнаності про ментальне здоров'я пройде під закликом віднайти свої сенси, які у часи випробувань працюють як внутрішні опори: «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої на платформі howareu.com».
Сенси як теплі та підтримуючі послання зібрала у «СенсоТеку. Ти як?» Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» — ініціатива першої леді Олени Зеленської, разом із психологинею Світланою Ройз.
Детальніше про те як долучитись до Місяця обізнаності в рамках кампанії “Ти як?
Про стан ментального здоровʼя українців
Останнє соціологічне дослідження «Ти як?» показало, що рівень задоволеності власним психологічним станом серед українців продовжує знижуватися: якщо у 2022 році він становив 41%, то на початок 2025 року впав до 36%.
Щодо емоцій, то серед опитаних українців продовжують залишатись високими рівні втоми, напруженості, страху та роздратування. Емоції, що свідчать про психологічний стрес, такі як безсилля, розчарування та відчай, теж актуальні для українців на початку 2025 року.
Війна та пов'язані з нею виклики залишаються основним джерелом психологічного напруження. 83% опитаних відчувають високий рівень стресу, причому 78% безпосередньо пов'язують це з повномасштабним російським вторгненням. Фінансові складнощі турбують 52% населення, а соціально-політична ситуація викликає занепокоєння у 47% респондентів.
Найбільшими аспектами занепокоєння через війну залишаються безпека близьких (зростання до 74% у четвертій хвилі) та ризик для життя і можливість отримати травми (54%). Також частка респондентів, які хвилюються через втрату джерела доходу, склала 39%.
Останнім часом респонденти найчастіше відчували тривожність та напругу (58%), погіршення сну (50%), виснаженість (49%), поганий настрій (49%), емоційну нестабільність (45%) та роздратування чи злість (44%).
Разом з тим українці демонструють здатність до конструктивного подолання стресу. Замість деструктивних практик, люди обирають такі способи підтримки ментального здоров'я як спілкування з друзями чи сім’єю (36%), перегляд фільмів (35%) та прослуховування музики (30%). Зауважимо, що сидіння і Інтернеті залишається головною стратегією відволікання від стресу, її використовує 40% опитаних.
Особливо позитивною є тенденція до зменшення стигматизації психологічної допомоги. Частка тих, хто звертається до до фахівців з психічного здоровʼя за потреби, зросла з 7% у 2022 році до 17% на початок 2025 року. Водночас, запит на психологічну підтримку суттєво збільшився — з 41% до 71%.
Основними бар’єрами звернення за психологічною допомогою є впевненість у власній здатності впоратися самостійно (39%) та сприйняття проблем як недостатньо серйозних, щоб йти за допомогою до спеціалістів (36%). Інші бар’єри, такі як недовіра або сором, залишаються менш поширеними, але також помітними.
За даними ВООЗ, потреби у психосоціальній підтримці зростають, і зараз 68% українців відчувають погіршення свого ментального стану. У 2024 році понад 500 тисяч пацієнтів отримали послуги з підтримки ментального здоровʼя у лікарів первинної медичної допомоги. Це вчетверо більше порівняно з 2023 роком.
Через війну 40-50 % населення України матиме потенційно травматичний досвід і потребуватиме психологічної підтримки різного ступеня інтенсивності – дані результатів аудиту потреб населення у послугах сфери психічного здоров’я, проведеного у межах роботи над Всеукраїнською програмою ментального здоровʼя, ініційованої Оленою Зеленською.
Послуги з охорони психічного здоровʼя в Україні
Нині в Україні, навіть в умовах повномасштабної війни, доступні послуги з охорони ментального здоровʼя на всіх рівнях медичної допомоги:
- амбулаторно,
- стаціонарно,
- у межах екстреної й спеціалізованої меддопомоги та реабілітаційних послуг
- через мобільні мультидисциплінарні команди за місцем перебування
Для пацієнтів ці послуги є безоплатними, оскільки оплачуються з державного бюджету в межах Програми медичних гарантій Національною службою здоровʼя України.
У 2025 році до пакету ПМД повністю інтегровано послугу з психологічної підтримки пацієнта на первинному рівні медичної допомоги. Тобто базові послуги з охорони ментального здоровʼя надаватимуть усі заклади первинної медичної допомоги, які уклали договір з НСЗУ.
З 1 січня 2025 року запроваджено новий пакет медпослуг “Психосоціальна і психіатрична допомога дорослим та дітям, що надається в Центрах ментального (психічного) здоровʼя та мобільними мультидисциплінарними командами”. Центри ментального здоров’я забезпечують доступну та якісну психіатричну й психологічну допомогу в громадах в умовах кластерних і надкластерних закладів охорони здоров’я. Особливий акцент — на підтримці дітей, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
Також спеціалізована допомога надається у рамках пакету «Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах».
У 2024 році рекордна кількість українців була охоплена послугами у сфері психічного здоров’я на «первинці». Так, торік в ЕСОЗ зареєстровано понад 500 тис. пацієнтів, які отримали послуги у сфері турботи про ментальне здоровʼя на первинному рівні меддопомоги. Це вчетверо більше порівняно з 2023 роком (135 тисяч пацієнтів).
Українці все частіше звертаються по психологічну підтримку на первинному рівні. Серед найпоширеніших причин в 2024 році — тривожність, нервування, порушення сну, пригнічений настрій. Люди також скаржаться на загальні психологічні симптоми, втрату памʼяті, емоційне виснаження, дратівливість і злість. Поширеними були звернення з гострою реакцією на стрес або емоційною напругою внаслідок складних подій. До лікарів первинної ланки звертаються і з дитячими емоційними та поведінковими проблемами. Є запити, пов’язані зі старінням, залежністю від тютюну, або загальним почуттям розгубленості. Це підтверджує, що люди дедалі більше довіряють своє психічне здоров’я сімейним лікарям.
У 2025 році послуги з психологічної підтримки на первинному рівні медичної допомоги стали ще доступнішими для українців. Станом на 15 квітня 1 965 медичних закладів первинки надали допомогу 127 963 пацієнтам, які звернулися із запитами, пов’язаними з емоційним самопочуттям або психоемоційними станами.
Найчастіше люди зверталися через відчуття тривоги, напруженості чи нервування — 48 602 випадки, порушення сну — 27 786 звернень, а також інші психологічні симптоми — 18 306. Серед запитів також були труднощі з поведінкою у дітей (6 364), пригнічений настрій (6 057), порушення пам’яті (3 789), реакції на стрес (3 779), відчуття вікових змін (2 578), зловживання тютюном (2 395) та роздратованість або злість (2 042).
Ці звернення свідчать про зростання довіри до сімейних лікарів як до перших, до кого можна звернутися по підтримку — без бар’єрів і стигми.
Фахівці первинки проходять навчання, щоб вчасно розпізнавати симптоми психічних розладів, надавати базову допомогу і скеровувати далі у разі потреби. Такий підхід дозволяє не лише заощадити час і ресурси, а й попередити ускладнення, виявляючи проблему на ранньому етапі — коли допомога є найбільш ефективною.
Для надання послуг належної якості всі сімейні лікарі, терапевти, педіатри та медичні сестри/брати, які працюють у законтрактованому із НСЗУ медзакладі ПМД, повинні мати сертифікати про проходження навчання за програмою ВООЗ mhGAP, яке дає базові знання з ведення психічних розладів. Цей курс присвячений базовим аспектам надання психосоціальної допомоги на рівні первинної медичної допомоги. Він охоплює вплив психічних розладів на здоровʼя, принципи ефективної комунікації з пацієнтами, виявлення та ведення поширених психоневрологічних і поведінкових розладів (ПНПР) за протоколами mhGAP, а також окремо розглядає теми депресії та стресових розладів, включаючи ПТСР.
Станом на кінець березня 2025 року (28.04.2025) понад 125 тисяч слухачів отримали сертифікати про проходження принаймні першої частини онлайн-курсу в межах програми ВООЗ mhGAP, з них понад 22 тис. – лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти та педіатри), більше ніж 65 тис. – представники середнього медичного персоналу та понад 14 тис. – лікарі спеціалізованої медичної допомоги.
Також українські медики можуть пройти другий рівень навчання з ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP. Він поглиблює знання лікарів та медсестер/братів щодо виявлення й ведення психозів, деменції, наслідків черепно-мозкових травм, розладів через вживання психоактивних речовин, суїцидальної поведінки, дитячих і підліткових психічних станів та інших важливих психічних скарг. Такий курс пройшли та отримали сертифікати вже понад 83 тисячі слухачів, з них понад 18 тисяч - лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти та педіатри), більше 29 тисяч - працівники середнього медичного персоналу та понад 6 тисяч лікарів спеціалізованої медичної допомоги.
Послуги з охорони психічного здоровʼя в центрах ментального здоровʼя (ЦМЗ)
Повномасштабна війна в Україні значно підвищила потребу в якісній підтримці психічного здоров’я. Упродовж останніх років держава, зокрема Міністерство охорони здоров’я, впроваджувала послуги психосоціальної підтримки на рівні первинної медичної допомоги — аби зробити допомогу максимально доступною. З 2024 року розпочався новий етап — створення мережі центрів ментального здоров’я (ЦМЗ).
Навіщо створюються центри?
ЦМЗ — це спеціалізовані простори підтримки, де кожен, хто потребує психосоціальної чи психіатричної допомоги, може отримати її без стигматизації та у безпечному середовищі. Вони доповнюють базовий рівень допомоги — від сімейних лікарів до шкільних психологів і центрів життєстійкості — і надають фахову психіатричну, психотерапевтичну і психологічну допомогу у складніших випадках.
Які послуги надають центри?
З 1 січня 2025 року в Програмі медичних гарантій діє новий пакет — «Психосоціальна та психіатрична допомога дорослим та дітям, що організовується центрами ментального (психічного) здоров'я та мобільними мультидисциплінарними командами». У межах цього пакету:
- допомога надається амбулаторно, у денному стаціонарі або за місцем проживання пацієнта;
- до складу мультидисциплінарних команд входять психіатри, клінічні психологи, психотерапевти, медичні та соціальні працівники.
Як працює мережа?
ЦМЗ передусім створюються у кластерних і надкластерних лікарнях по всій країні. У 2024 році відкрито близько 30 таких центрів. Планується, що 2025 році їхня кількість зросте до щонайменше 200. МОЗ затвердило Типове положення про ЦМЗ (наказ №1796 від 25.10.2024), що встановлює єдині підходи до організації роботи ЦМЗ. Їх рекомендується облаштовувати у модернізованих, зручних приміщеннях із сучасним обладнанням, а працівники проходять навчання за спеціальними програмами, напрацьованими МОЗ спільно міжнародними партнерами
Наразі на 1.05.2025 року за пакетом “Психосоціальна та психіатрична допомога дорослим та дітям, що організовується центрами ментального (психічного) здоров'я та мобільними мультидисциплінарними командами” законтрактовано 126 медичних закладів, які в своїй структурі відкрили ЦМЗ, у всіх областях, зокрема 15 у Харківській області, 11 у Дніпропетровській, 9 у м.Київ, по 8 у Львівській, Полтавській, Тернопільській областях.
Впродовж 2025 року допомогу в ЦМЗ вже отримали понад 37 000 пацієнтів. НСЗУ виплатило понад 22,5 млн. грн. за надані Центрами послуги у сфері ментального здоров’я в 2025 році.
Найпоширеніші звернення до ЦМЗ з приводу: шизофренії, змішаних тривожно-депресивних розладів, розладів аутичного спектра (РАС) у дітей, ПТСР, нервозність. Найбільша чисельність звернень за допомогою - у Центри в Харківській, Дніпропетровській, Полтавській, Житомирській і Тернопільській областях.
Як звернутися?
- Напряму — пацієнт може самостійно звернутися до Центру ментального здоровʼя.
- Через направлення від лікаря або іншого надавача психосоціальних послуг.
Знайти найближчий ЦМЗ можна скориставшись Електронною картою місць надання послуг за програмою медичних гарантій від НСЗУ, обравши у списку “Пакет послуг” - “Психосоціальна та психіатрична допомога дорослим та дітям, що організовується центрами ментального (психічного) здоров'я та мобільними мультидисциплінарними командами” або зателефонувавши на гарячу лінію НСЗУ (в робочий час) за номером 1677.
Мета діяльності центрів ментального здоровʼя (ЦМЗ) — забезпечити кожному, хто потребує, доступ до якісної, своєчасної та комплексної допомоги з питань психічного здоровʼя. Центри працюють амбулаторно або за місцем проживання людини в громаді, а також беруть участь у програмах промоції психічного здоров’я й запобігання розвитку психічних розладів. Особливу увагу ЦМЗ зосереджують на підтримці вразливих груп населення, зокрема осіб, які пережили наслідки війни.
Хто може звернутись по допомогу до центрів ментального здоровʼя?
- Люди з підтвердженими психічними розладами (наприклад, шизофренія, біполярний розлад, депресія середнього та тяжкого ступеня);
- Люди, які переживають перший психотичний епізод або загострення хронічного психічного розладу;
- Люди з тривалим стресом, емоційним виснаженням або скаргами на стан психічного здоров’я;
- Родини та близькі людей, які потребують психосоціальної підтримки.
Які послуги надають центри ментального здоров’я?
1. Спеціалізована психіатрична допомога
- Комплексна оцінка психічного, фізичного та соціального стану;
- Встановлення діагнозу, призначення медикаментозного лікування та психосоціальних втручань;
- Розробка індивідуального плану лікування та відновлення;
- Супровід мультидисциплінарною командою (психіатр, психолог, психотерапевт, медичні та соціальні працівники тощо);
- Взаємодія з іншими службами — соціальними, освітніми, медичними тощо.
2. Кризова допомога
- Консультування у кризових ситуаціях;
- Оцінка ризиків та невідкладна медична допомога;
- Взаємодія з екстреними службами;
- Перенаправлення до спеціалізованих кризових служб.
3. Психосоціальна підтримка
- Надання психотерапевтичної допомоги;
- Проведення груп підтримки, у тому числі за принципом «рівний — рівному»;
- Навчання технік самодопомоги та емоційної стійкості;
- Підтримка для членів родин.
Як надаються послуги?
- Амбулаторно — безпосередньо у центрі ментального здоров’я;
- В громаді — мобільними мультидисциплінарними командами за місцем проживання людини;
- В онлайн-форматі або телефоном — у випадку кризової допомоги.
Доступні ліки. Напрям «Розлади психіки та поведінки, епілепсія»
Напрям «Розлади психіки та поведінки, епілепсія» включено до програми «Доступні ліки» у 2021 році. Це дозволяє пацієнтам отримувати необхідні препарати безоплатно або з незначною доплатою — за електронним рецептом. Відтоді перелік препаратів оновлюється відповідно до потреб пацієнтів та сучасних клінічних протоколів.
Станом на 2025 рік у межах цього напрямку:
- 20 міжнародних непатентованих назв (МНН)
- 132 торгові назви лікарських засобів
Препарати охоплюють лікування: шизофренії, тривожних розладів, депресії, епілепсії, біполярного афективного розладу, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), фобій, психозів, психосоматичних порушень тощо.
У 2024 році до програми включено 10 нових МНН, зокрема:
- Сучасні антидепресанти: есциталопрам, сертралін, пароксетин
- Антипсихотики нового покоління: кветіапін, оланзапін, арипіпразол
- Протисудомні препарати: фенобарбітал, леветирацетам
- Інші: хлорпромазин, діазепам
Лише у 2024 році лікарі виписали понад 219 тисяч електронних рецептів за цим напрямом. З них було погашено 189 660 — це понад 86%, тобто майже 9 з 10 пацієнтів, отримавши рецепт, скористалися ним в аптеці. Це свідчить про реальний запит на ці препарати.
За перші чотири місяці 2025 року динаміка зберігається:
- 147 183 рецепти виписано
- 125 069 — погашено (майже 85%)
📍 У середньому — близько тисячі людей щодня отримують необхідне лікування. Це — люди, які мають діагноз, звернулися по допомогу і, завдяки програмі «Доступні ліки», отримали доступ до терапії, яка може стабілізувати стан, зменшити симптоми і дати змогу жити повноцінно.
Які ліки найчастіше отримують пацієнти — і що вони лікують?
🔹 Карбамазепін — базовий препарат для лікування епілепсії, також використовується при деяких психічних розладах
🔹 Клозапін — основний засіб для пацієнтів із шизофренією у складних випадках
🔹 Ламотриджин — стабілізатор настрою, ефективний при епілепсії та біполярному розладі
🔹 Есциталопрам — антидепресант для лікування депресії та тривожних розладів
🔹 Кветіапін — при шизофренії, біполярному розладі, важких формах депресії
🔹 Рисперидон — допомагає при розладах поведінки, іноді — при деменції
🔹 Вальпроєва кислота (сироп) — часто застосовується в дітей з епілепсією
Як отримати ліки?
- Початковий рецепт — виписує лікар-психіатр після складання індивідуального плану лікування
- Повторні рецепти — можуть виписати лікарі первинної ланки (сімейний, терапевт, педіатр) на основі плану
- Отримання в аптеці — за електронним рецептом у будь-якій аптеці з договором з НСЗУ (наліпка «Тут є “Доступні ліки”»)
Що включено до програми?
На 2024–2025 роки в «Доступних ліках» за цим напрямом — 20 міжнародних непатентованих назв (МНН) препаратів, з них 10 додано у 2024 році. Загалом — 132 торгові назви препаратів. Препарати використовуються для лікування депресії, тривожних розладів, шизофренії, посттравматичного стресу, епілепсії та інших порушень психічного здоров’я на амбулаторному етапі.
Зокрема, антидепресанти, такі як есциталопрам, сертралін, флуоксетин, пароксетин, амітриптилін, кломіпрамін, застосовуються для лікування депресивних розладів, тривожних станів, обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а також при нервовому виснаженні, панічних атаках і соціальній тривожності. Вони допомагають стабілізувати емоційний фон, зменшити відчуття тривоги, безпорадності, покращити сон та апетит.
Анксіолітики, наприклад діазепам, часто призначаються при короткострокових епізодах сильного стресу, збудженості чи панічних розладах. Вони знижують рівень тривожності, напруги, допомагають покращити якість життя.
Для пацієнтів із важчими психічними захворюваннями — шизофренією, гострими психозами, біполярним афективним розладом — програма забезпечує доступ до сучасних антипсихотиків. Такі препарати, як рисперидон, клозапін, оланзапін, кветіапін, арипіпразол, галоперидол, хлорпромазин, сприяють стабілізації настрою, зменшенню психотичних симптомів (галюцинації, марення), нормалізують поведінку, допомагають уникнути загострень і госпіталізацій.
Особливо важливо, що ці препарати надаються саме на амбулаторному етапі — це дозволяє пацієнтам підтримувати терапію в стабільному стані, не перериваючи соціального життя й роботи.
Програма включає низку протисудомних препаратів, таких як карбамазепін, вальпроєва кислота, фенітоїн, фенобарбітал, леветирацетам, ламотриджин. Вони призначені для профілактики нападів при епілепсії, лікування генералізованих і парціальних нападів, контролю за нападами у дітей та дорослих.
