Моя сім’я – це моя фортеця
«Моя сім’я – це моя фортеця».
В кожному пацієнті своя історія, свої поразки і перемоги. Але яким би не був складний шлях наших героїв, кожна історія заслуговує бути почутою.
Артем Франчук, 39-ти річний уродженець Вінницької області. Більше 20 років мешкає в Роменському районі на Сумщині. З 2017 року і до повномасштабного вторгнення працював на будівництві. Все гарно складалося в його житті. Майстерно працював над кожним об’єктом, натяжні стелі робив у Маріїнському Палаці.
Строкової служби Артем не ніс. Але твердо вирішив, що буде захищати країну від агресора. Щоб потрапити до війська, йому довелося пройти довгий шлях. Потім базова підготовка. В липні 2022 р. потрапив у 81 бригаду 122 окремого аеромобільного батальйону ДШВ.
Свій вибір зробив усвідомлено, по-іншому і бути не могло.
Перше завдання виконував у Долині та Богородичному (Святогірська територіальна громада). Виїхали з побратимами, і зразу ж потрапили під обстріл. Вдалося вибратися живими. З другої спроби зайняли відповідну позицію. Бойове завдання виконали. Але 22 дні були в круговій обороні. Далі Святогірськ, Новоселівка, Дробишеве, Лиман…
Довгі важкі бої, в яких знаходив і втрачав друзів.
В червні 2024 р. отримав поранення в Білогорівці на Луганщині. Лікування проходив у Краматорську, Дніпрі, Київському міському госпіталі ветеранів війни, Луцьку, Полтаві, Тернополі.
У відділення фізичної та реабілітаційної медицини Гадяцької міської лікарні потрапив із сильним больовим синдромом, зі зниженою силою нижніх кінцівок м’язів тулуба, переміщався з милицями і мав дуже низьку толерантність до фізичних навантажень (щоб пройти декілька кроків потрібно було прикласти дуже багато зусиль).
Для того щоб почати займатися фізичними вправами він пройшов курс лікування.
У Гадяцькій міській лікарні Артем проходив заняття з ерготерапії, фізичної терапії, психотерапії. Фахівці мультидисциплінарної команди розробили план реабілітації на збільшення сили м’язів тулуба, тренувальні вправи постурального контролю, відновлення правильного патерну ходьби, тренування ходьби без допоміжних засобів.
Основна ціль у відновленні Артема - адаптація його теперішнього стану до побутових умов у цивільному житті.
«Проходив реабілітацію у Гадяцькій міській лікарні. Інколи було важко робити деякі вправи через фізичний свій стан, так як отримав багато травм, переніс складні операції.
Та коли потрапив сюди, то зрозумів, що тут працюють уважні, чуйні люди☺ Незважаючи на особливості мого характеру, вони завжди знаходять підхід та майстерно виконують свою роботу» - розповідає Артем.
«Я бачив багато. А коли зрозумів, що смерть може прийти в будь-який момент, то став менше її боятися, і вже не було такого страху в моїй душі… А ще мої найрідніші донечка й дружина, заради яких я витримав усе…
Моя сім’я – це моя фортеця.
Підтримка дружини та донечки – найважливіше. Дякуючи їм, я розумію, що живий. Заради цього потрібно жити далі…»
Нехай у кожного захисника і захисниці, ветерана і ветеранки завжди буде міцний тил, підтримка, любов і віра в свою силу.
А наші фахівці відділення фізичної та реабілітаційної медицини завжди допоможуть вам пройти свій шлях відновлення і досягти бажаної цілі.
