Це моя друга сім’я, моя друга родина
Історія кожного працівника чи працівниці варта уваги.
Адже медичні працівники — це не лише професійні знання й сумлінне виконання обов’язків, а й підтримка, впевненість, тепло та світло, якими вони щодня діляться з пацієнтами.
Сьогодні розповідаємо вам про сестру медичну хірургічного відділення Тетяну Лукаш.
Тетяна народилася в м. Полтава. В 1992 році закінчила Полтавський базовий медичний коледж. Свій шлях у медицині розпочала в 2-ій міській клінічній лікарні.
Довгий час мріяла стати лікарем. Але обставини склалися по-іншому. Разом із чоловіком та донькою переїхала в наше місто. І вже тут будувала своє життя та свою власну історію.
Тетяна згадує той хвилюючий момент, коли на руках з маленькою донечкою прийшла влаштовуватися на роботу.
«У хірургічному відділенні тоді працювала прекрасна людина - Зіна Миколаївна Андросова, завідувачем був Василь Гаврилович Огризько. З їхнього виразу обличчя було видно, що великого бажання брати мене на роботу з півторарічною дитиною не було. Але я так хотіла цю роботу, що пообіцяла працювати навіть без лікарняних. Незважаючи на те, що в місті не було нікого з рідних (крім чоловіка), хто міг би допомагати у побуті з дитиною» - згадує Тетяна☺
«Можливо через те, що донька росла у стінах лікарні, вона також обрала професію медика і зараз працює психологом та медичною сестрою у лікарні м. Кременчука.
У Гадяцькій міській лікарні я працюю з 14 лютого 1994 року і жодного разу не думала змінити відділення, а тим більше роботу. Хірургія – це моя стихія. Дуже люблю свою професію, свій колектив.
У 2022 р. році дізналася про страшне захворювання. Колеги підтримували, допомагали і були завжди поряд. Чекали, коли повернуся назад. Колектив - це моя друга сім’я, моя друга родина.
Працювати з людьми – нелегко, особливо, якщо в них є проблеми зі здоров’ям. Але в усьому треба знаходити позитив і світло. Інколи залишитися і в неробочий час допомогти.
А буває, що пацієнти неодноразово потрапляють у відділення. Приємно, що навіть через багато років вони пам’ятають про тебе».
Тетяна дуже любить вирощувати квіти.
Своїм колегам вона бажає міцного здоров’я, великого терпіння, стриманості, миру на землі та в родинах. Адже на власному досвіді переконалася, що підтримка колег та рідних є найціннішою в житті людини.
Ми бажаємо Тетяні і далі не втрачати енергії та позитиву, отримувати задоволення від роботи, бути взірцем для наступних поколінь медичних сестер та братів. Нехай життя дарує тільки приємні моменти, в серці панує любов, а в душі – спокій.
