Щиро, сердечно «Дякуємо» Вам, люди в білих халатах, поціловані Богом
«Хочу розповісти життєву історію про людей, які дають надію в завтрашній день.
Зустрілися три незнайомі жіночки в третій палаті паліативного відділення Гадяцької міської лікарні. Познайомилися, розговорилися. Кожна по своїй хворобі лікувалися у різних медичних закладах області. Але прийшли до висновку, що кращого ставлення до пацієнтів ми не зустрічали ніде, так як у нас.
Тут працюють люди з великим життєвим досвідом. Всі знають нашу невтомну, мудру, досвідчену лікарку Круглу Людмилу Володимирівну. Яка уважно огляне хворого, призначить вірне лікування і вже через деякий час хворий, йдучи додому говорить щирі слова вдячності за дану надію до життя.
А які тут чудові медсестрички!
Це просто ангели в білих халатах.
У кожного свої сім’ї, свої проблеми, турботи, але на роботі невтомні бджілки.
Якщо важко на душі, підтримають, підбадьорять, розрадять, дадуть слушну пораду і вже на душі стає легше і хочеться надіятись на краще, жити далі.
Спасибі вам наші сестрички:
Филь Ліля, Цимбал Валя, Багерян Валя, Кравчук Таня, Тарасенко Юля, ст. медична сестра Спиця Альона. За ваші ніжні, ласкаві руки, за добрі гарячі серця, за вміння дати надію у завтрашній день.
Особливу увагу хочемо звернути на наших санітарок, на руках яких держиться порядок, чистота, тепле ніжне ставлення до хворого.
А як приємно чути такі прості, але приємні серцю слова: “Бабулечко, дідулечко, та ви не хвилюйтеся, зараз все зробимо і буде все добре”. Я впевнена що не всі вдома мали такі теплі відношення до своїх сімей. Чисті, сухі постелі, нагодовані, доглянуті хворі. Дивуєшся, як можна добу бігати з шваброю, ганчіркою, попрати білизну, принести сніданок, обід, вечерю, погодувати лежачого, прибігти по першому виклику кнопки і ще залишатися людиною з великої літери.
Це наші дівчатка трудівнички.
Віточка Любода, Наталочка Литвиненко, Валюша Сіренька, Наталя Опришко, Наталочка Шуть.
Спасибі вам дівчатка, що не втратили найкращих людських рис.
А для всього персоналу паліативного відділення Гадяцької міської лікарні ми просимо в Бога, щоб сторицею відплатив за їхні ніжні, турботливі руки, гарячі серця, вміння повернути хворого до життя і дати надію в новий день. Нехай береже їх, їхні сім’ї, дарує мир, спокій, злагоду і достаток.
Щиро, сердечно «Дякуємо» Вам, люди в білих халатах, поціловані Богом
З повагою до вас ваші пацієнти палати № 3»
